Якби у відомої вантажівки була електрична міні-версія, то вона виглядала б саме так

У південному українському місті Миколаїв місцеві інженери з MeGoElectric UA займаються дрібносерійним виробництвом електротранспорту.
Зробити такий електрокар, як свідчить досвід, утрьох цілком реально. Потрібен лише час, руки з правильного місця. І, як зазначає один із авторів і власник цього автомобіля, головний конструктор компанії Шота Ішхнелі. Це вже друга модель, яка базується на розробленій фахівцями MeGoElectric UA легкій електричній платформі.

Шота Ішхнелі:
«Для мене все почалося 2008 року. Я був автобусним водієм. Мене весь час непокоїло питання, як зменшити витрати на його утримання. Витрати на ПММ були дуже великі. І я почав думати про електромобілі. Тим більше на той час з'явився родстер від Тесла. Потім з'явилися у продажу електромотори, акумулятори. Я зробив кілька електричних велосипедів у стилі харлею. Пізніше сформувався колектив і ми розпочали виробництво».

Інженер зазначає, що сучасні акумулятори вже дозволяють створювати техніку з показниками, що не поступаються автомобілям на ДВЗ. І що нинішні батареї для електрокара вже створені не лише щоб пересувати свою вагу. До речі, в цьому авто батарейний блок розташований у рамі, його висота всього лише 10 см. Ємність акумулятора – 5,8 кВт-год. Повна зарядка триває близько двох годин.

Шота Ішхнелі:
Електродвигун цієї вантажівки живиться від літієво-іонної батареї нового покоління. На ньому стоїть батарея на 60 км пробігу. І ця батарея важить лише 24 кг. Вже акумуляторні технології дозволяють, щоб машина була акумуляторовозом. Якщо потрібно, можна поставити три, чотири такі батареї і підняти дальність ходу до 300 км. При цьому батарейний блок важитиме 100-120 кг».

Конструювання та проектування цієї розробки зайняло місяць часу. На складання, починаючи з порізки металу до фінального фарбування, знадобилося ще близько 70 днів і робота трьох осіб.
Рама авто зварна – це профільна труба 100 мм на 50 мм. Каркас кабіни - також труба 20 мм на 20 мм, обшитий листовим металом.

У салоні крісла від звичайного "Смарта". Кермо від ВАЗу, звідти ж керманична колонка та реактивні тяги, які тримають мости. Шини та диски також від ВАЗу. Передній міст повністю саморобний. Амортизатори газомасляні, їх 8 штук.

Електроміст закордонного виробництва з двигуном потужністю 2500 Вт.

Вага машини – 500 кг, з них акумулятор важить одну двадцяту від ваги авто.
Проблем із постановкою на облік електрокара не виникло, оскільки воно підпадає під стандартну класифікацію.

Шота Ішхнелі:
«Класифікують авто як немеханічний транспортний засіб. Потужність двигуна 2500 Вт при дозволених трьох тисячах. Вантажопідйомність його планувалася тонна, але зараз 800 кг, бо поставили амортизатори пом'якше, щоб було комфортніше їздити. Од початку цей електрокар призначався для доставки металу на виробництво».

Максимальна швидкість електроавто з вантажем - 50 км/год. Показники не найвидатніші. Це не Тесла родстер з розгоном до сотні за 2 секунди. Але того, що є, якраз вистачає для того, що потрібно.
Головна перевага цього автомобіля у вартості його використання. Відповідно до сучасного тарифу на електрику для населення, пробіг 100 км на цьому авто буде коштувати не більше ніж 43 гривні, тобто, фактично, один єверо.

Миколаївські інженери з MeGoElectic UA виготовили вже понад 15 різних моделей електротранспорту.
У подальших планах лише збільшення виробництва. І, як відзначають самі конструктори, не за власним бажанням, а тому що попит зростає.